Про сорбенти Оцінка відмінно

У сучасній медичній практиці та дієтології широко використовуються засоби і методи сорбційного очищення організму, що дозволяють відновлювати і підтримувати стабільність внутрішнього середовища в умовах впливу різноманітних несприятливих чинників.

Одним з таких методів є ентеросорбція - виведення з організму чужорідних речовин, що потрапляють до нього з навколишнього середовища, або тих, токсичних продуктів, які утворюються в самому організмі в процесі обміну речовин.

Термін «ентеросорбція» (ентеро - всередину, сорбція - вбирати) був запропонований в 1983 р. співробітниками Інституту експериментальної патології, онкології  та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України (проф. Ніколаєвим В.Г.) для визначення нового методу сорбційної терапії, який полягав у щоденному застосуванні високоактивного синтетичного вугілля сферичної грануляції. У цих роботах вперше були узагальнені уявлення про основні механізми лікувального впливу вуглецевих ентеросорбентів, а саме:

  • поглинання токсичних речовин, що потрапляють до шлунково-кишкового тракту (ШКТ) ззовні;
  • поглинання токсинів, що проникають до кишечнику з крові:
  • зв'язування токсичних речовин, що виділяються разом з шлунковим соком;
  • поглинання токсичних метаболітів, що утворюються безпосередньо в ШКТ;
  • сорбційна модифікація дієти;
  • фіксація і перенесення на поверхні сорбентів фізіологічно активних речовин (ферменти, жовчні кислоти та ін.)

Вплив сорбентів може бути прямим та опосередкованим.

Прямий вплив сорбентів - це витяг, фіксація і виведення з шлунково-кишкового тракту бактеріальних токсинів, мікроорганізмів (вірусів, бактерій), які можуть викликати різні захворювання, зв'язування газів.

Опосередкований вплив - запобігання або зменшення токсико-алергічних реакцій, профілактика токсикозу, спричиненого різноманітними зовнішніми чинниками, зменшення навантаження на органи, які приймають участь у «переробці » та виведенні токсинів - печінка, нирки; корекція процесів обміну речовин, відновлення цілісності та проникності слизових оболонок, покращення кровопостачання, стимуляція моторики кишечнику.

Сучасні ентеросорбенти мають різні властивості та вирізняються за наступними ознаками:

  • за формою для застосування - гранули, порошки, таблетки, капсули;
  • за хімічною структурою - вугілля активоване, силікагелі, цеоліти, алюмогелі, харчові волокна та ін.;
  • за механізмом сорбції - адсорбенти, абсорбенти, іонообмінні матеріали, сорбенти з каталітичними властивостями;
  • сорбенти комплексної дії;
  • за вибірковістю впливу - селективні, неселективні, селективні моно-бі-, поліфункціональні.

За хімічною природою - ентеросорбенти можна розподілити на кілька груп:

1. Вуглецеві ентеросорбенти

2. Ентеросорбенти на основі природних і синтетичних смол, синтетичних полімерів і неперетравлюваних ліпідів;

3. Кремнієвміщуючі ентеросорбенти, що включають кремнієорганічні, аеросили і глини;

4. Природні органічні на основі харчових волокон, гідролізного лігніну, хітину, пектинів і альгінатів;

5. Комбіновані, до складу яких можуть входити два і більше типів зазначених ентеросорбентів.

Вуглецеві сорбенти

До групи вуглецевих сорбентів - належать сорбенти на основі активованого вугілля. Активоване вугілля, вугілля рослинного походження - традиційний засіб для зв'язування токсичних сполук, застосування якого відомо ще з часів Гіппократу і актуально й понині - у формі хімічно чистого активованого вугілля. Хімічно чисте активоване вугілля є продуктом піролізу (нагрівання без доступу повітря) природних полімерів рослинного походження. На наступних стадіях переробки активоване вугілля набуває розвиненої системи пор різного розміру ( мікро-, мезо-, макропори ) і потужну активну поверхню (від 2000 і більше м ²/г), що й визначає його здатність ефективно пов'язувати токсичні сполучення різноманітної природи за рахунок їхньої фізичної сорбції у порах.

Сорбційну активність пористих сорбентів визначають за показниками обсягу пор і питомої площі поверхні мезопор і мікропор.

Вважають, що на поверхні активованого вугілля присутні практично усі функціональні групи, відомі в органічній хімії, завдяки чому відбуваються процеси зв'язування сполучень з різними хімічними властивостями.

Така особливість активованого вугілля надзвичайно важлива, оскільки для надання допомоги при надходженні до організму чужорідних речовин або накопиченні токсинів всередині, чітко визначити природу токсинів дуже складно, а, часом, і неможливо, особливо на початковому етапі захворювання.

Ентеросорбенти на основі смол, полімерів і неперетравлюваних ліпідів.

До таких сорбентів належать продукти на основі смоли дерева карайі та полівінілпіролідону у співвідношенні 2:1. Вони мають високу здатність вбирати воду, при контакті з водою розбухають більш ніж у 30 разів, при цьому токсини поглинають слабо. Такі сорбенти нормалізують пересування калових мас по кишечнику, тому використовуються при лікуванні функціональних захворювань товстого кишечнику.

Кремнієвміщуючі сорбенти

До кремнієвміщуючих ентеросорбентів належать гелі, синтезовані спиртовим або водним способом - гелі гідроокису метилкремнієвої кислоти. Пористість цих сорбентів становить 150-400 м2 /г. Для даної групи сорбентів характерна невелика здатність «вбирати» речовини з малою і середньою молекулярною масою, при цьому вони мають вибірковість поглинання, наприклад, добре поглинають білірубін.

Друга група кремнієвміщуючих ентеросорбентів - група сорбентів білого кольору на основі високодисперсних пірогенних кремнеземів, так звані аеросили. Вони випускалися в СРСР ще з середини 60-х років за ліцензією фірми «Degussa» і традиційно використовувалися у фармацевтичній промисловості в якості допоміжних речовини - наповнювачу таблеток, супозиторіїв, та згущувачів основ для мазі. В якості сорбентів вони застосовуються відносно нещодавно. Середній діаметр первинних частинок кремнеземів з питомою зовнішньою поверхнею 200-300 м2 /г, становить 10-12 нм, причому, ці частинки самостійної внутрішньої пористості не мають, отже їхня активна поверхня - невелика. Крім того, дуже маленький, субмікронний розмір (7-10 нм ) часток порошкових і таблетованих кремнієвміщуючих ентеросорбентів викликає певну стурбованість, оскільки даний розмір часток належить до такого діапазону розмірів, для якого характерний ефект проникнення мікрочастинок крізь слизову кишечнику з подальшим розподілом у капілярах практично всіх органів і тканин. Тому залишається відкритим питання безпеки таких препаратів у випадках пошкодження слизової оболонки різними шкідливими агентами, або за наявності хронічних захворювань шлунка і кишечнику.

Окрім інших у медицині використовуються ще смектити (Сорбекс Малюк). Препарати смектити мають також гастропротекторний вплив (захисний вплив для слизової оболонки шлунка), сприятливі для росту «корисної» флори кишечнику та пригнічують «шкідливі бактерії », тому підходять для дітей з перших днів життя.

Харчові волокна

Харчові волокна – це компоненти їжі, які не перетравлюються травними ферментами організму людини, але переробляються «корисними бактеріями» кишечнику. До них належать препарати та дієтичні добавки на основі пектину, морських водоростей, хитозану та ін. Основний механізм дії сорбентів на основі харчових волокон – це абсорбція.

Хоча арсенал цих засобів сьогодні вже є досить істотним, він потребує постійного вдосконалення, створення нових та підвищення ефективності традиційних препаратів для зв'язування токсинів та виведення їх з організму.

Яким же має бути ідеальний ентеросорбент?

Ідеальний ентеросорбент має бути:

  • нетоксичним;
  • нетравматичним для слизових оболонок;
  • повинен добре евакуюватися з кишечнику;
  • мати високу сорбційну ємність по відношенню до компонентів, що видаляються (токсини, бактерії).
  • під час проходження по кишечнику зв'язані компоненти не повинні піддаватися зворотньому всмоктуванню в кров і не повинні змінювати рН середовища.

Лікарські препарати та дієтичні добавки Сорбекс ( Sorbex ®, Sorbex ® Ultra, Sorbex ® АЛКОЗАХИСТ, Sorbex ® DUO) створені на основі хімічно чистого активованого вугілля, отриманого з натуральної рослинної сировини, з високою адсорбційною здатністю по відношенню до токсичних сполук різноманітної природи і молекулярної маси. Безпека активованого вугілля доведена численними експериментами і широким досвідом клінічного застосування.

Активоване вугілля не зазнає метаболічних перетворень і виводиться з організму у складі кишкового вмісту протягом 36-48 годин. Крім того, прийом активованого вугілля стимулює моторику і покращує кровопостачання кишечнику.

Капсульована форма сорбентів лінійки SORBEX ® (Сорбекс ®) має чимало додаткових переваг:

  • спрямованість впливу і можливість чіткого дозування - діюча речовина відразу потрапляє до місця свого безпосереднього впливу, уникаючи контакту зі слизовою оболонкою шлунка та шлунковим соком;
  • посилення захисту активованого вугілля при просуванні крізь шлунково -кишковий тракт і при зберіганні;
  • збільшення біодоступності діючої речовини (вугілля в капсулі не містить допоміжних речовин на відміну від звичайної таблетки);
  • зменшення механічного подразнюючого впливу гранул вугілля на слизові оболонки шлунково-кишкового тракту;
  • зручність прийому капсульованої форми у порівнянні зі звичайною таблеткою або саше.

При застосуванні препаратів і дієтичних добавок SORBEX ® (Сорбекс ®), як і будь-яких інших ентеросорбентів, слід дотримуватися дозування, кратності та тривалості прийому. Перед застосуванням обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ´Я!