Погляд в історію. Універсальні протиотрути.

Погляд в історію. Універсальні протиотрути.

На протязі всієї історії свого існування людство шукає ефективні способи лікування отруєнь – і харчових, і отруйними речовинами. Багато старовинних «рецептів» дезінтоксикації організму пішли у небуття, але деякі з них, створені сотні років тому, використовуються ще й досі. Правда, у вдосконаленому вигляді.

В давнину відправити ворога в інший світ за допомогою отрути було звичайною справою. Цього, наприклад, дуже побоювався правитель Понтійського царства Мітрідат VI Євпатор. Його володіння охоплювали все узбережжя Чорного моря і вельми приваблювали сановників і воєначальників Римської імперії, які бажали розширити її межі. Щоб захиститися від отрути, Мітрідат кожен день невеликими дозами брав власне зілля з 54 компонентів: опію, різних рослин, які вирощував у своїх садах, висушених частин тварин. За легендою, рецепт Мітрідата виявився ефективним. Коли після нищівної поразки у війні з римлянами і зради свого сина він вирішив покінчити з собою за допомогою сильної отрути, у нього нічого не вийшло… Пізніше, начебто на основі рецепта Мітрідата, було створено протиотруту теріак. Але вона вже не мала властивостей універсального антидоту.

Наша історія теж зберігає безліч старовинних методів порятунку і лікування людей від отруєнь. Детально вони описані, наприклад, у книзі Миколи Мазньова «Лечебник. Народные способы». «… Необхідно відразу ж напоїти хворого теплою водою або рослинним маслом і викликати в нього блювоту, після цього йому слід випити багато молока або відвару кропиви з топленим маслом», – погодьтеся, цей спосіб з деякими корективами може бути актуальний і зараз. У цій же книзі згадується ще один давній і водночас сучасний засіб захисту – деревне вугілля. Застосовували його наші предки «проти гнилої риби, зіпсованого м’яса, отруйних грибів… ».

Історія широкого використання деревного вугілля в медицині та фармації почалася наприкінці XVIII столітті і пов’язана з ім’ям фармацевта, члена Петербурзької академії наук Товія Ловіца. Він вивчив адсорбційні властивості порошку з деревного вугілля і став його застосовувати спочатку для очищення різних фармацевтичних субстанцій, а потім і для лікування хворих. У другій половині XIX – початку ХХ століття була створена технологія активування вугілля, яка суттєво поліпшила його адсорбційні властивості. Так з’явився препарат, який ефективно допомагав позбутися симптомів інтоксикації при дизентерії, холері, черевному тифі. Зараз ці важкі недуги зустрічаються дуже рідко, але до цього часу активоване вугілля служить нам засобом «швидкої допомоги» у різних ситуаціях: при отруєннях недоброякісною їжею, деякими ліками, алкоголем, солями важких металів тощо. Ось уже кілька століть він залишається універсальним сорбентом.

Статті на тему