Харчове отруєння у дитини

Харчове отруєння у дитини

Харчове отруєння – це розлад травлення, що виникає при попаданні в організм дитини неякісної їжі, яка заселена хвороботворною мікрофлорою або її токсинами, а також деяких продуктів рослинного походження (отруйні рослини, гриби). Даний стан також відомий під назвою “харчова токсикоінфекція”. Хвороба може виникнути у будь-якому віці, але частіше спостерігається у маленьких дітей.

Причини

Харчове отруєння у дітей може виникнути при попаданні в організм неякісних продуктів харчування або їжі, зараженої різними збудниками. При певних умовах його може спровокувати будь-який продукт.

Відбувається це в таких випадках:

  • порушення технології приготування, в результаті чого до їжі потрапляють бактерії або їх токсини;
  • минулий термін придатності продуктів;
  • потрапляння в організм патогенних збудників разом з їжею (погано вимиті фрукти, овочі, яєчна шкаралупа).

Найбільш часто отруєння дитини можуть викликати молочні продукти, різні копченості та консервації, екзотичні овочі та фрукти, гриби, яйця, тістечка з кремом.

Часті токсикоінфекції в дитячому віці виникають через особливості організму дитини:

  • не у повному обсязі сформована ферментна система, яка бере участь у знешкодженні токсинів і виведення їх з організму;
  • шлунковий сік має низьку кислотність, тому його бар’єрна функція дуже слабка, збудники здатні легко її вражати;
  • знижена фільтраційна можливість нирок, у результаті чого токсини не виводяться своєчасно з сечею;
  • не у повному обсязі сформована кишкова мікрофлора здатна спровокувати дисбактеріоз, як результат – знижується захист слизової оболонки кишківника.

З огляду на ці фактори, харчові отруєння в дитячому віці протікають набагато важче, ніж у дорослих. Тому вкрай важливо своєчасно звернутися до фахівця, щоб уникнути зневоднення та інших серйозних ускладнень.

Особливості перебігу

Після того, як збудник потрапляє до організму, його токсини починають виділятися у різних відділах травного тракту. Розвивається інтоксикація і запалення у кишківнику.

Отруєння у дитини проходить у 3 послідовні стадії:

  • Безсимптомна (латентна) – починається з моменту потрапляння до організму токсинів і до виникнення у малюка перших ознак отруєння. Її тривалість залежить від індивідуальних особливостей кожного організму, віку дитини, кількості токсичної речовини і того, наскільки швидко вона всмоктується. Є найсприятливішою для лікування, так як отрута ще не поширилась з потоком крові і не подіяла на організм.
  • Токсикогенна стадія починається з моменту появи перших симптомів отруєння до елімінації з організму токсину. Характеризується розгорнутою клінічною картиною кишкової інфекції. На даному етапі потрібно ідентифікувати отруту і докласти максимум зусиль для її видалення.
  • Період реконвалесценції – порушенні функції починають відновлюватися.

Симптоми

Перші прояви інфекції можуть виникнути вже через кілька годин після того, як дитина що-небудь з’їла, в інших випадках може пройти 1-2 дня. Кишечник можуть вражати всілякі мікроорганізми: клебсієла, паличка дизентерії, протей, золотистий стафілокок, ентеровіруси і багато інших збудників.

Харчове отруєння у дітей починається гостро: виникає нудота, багаторазова блювота, біль у животі (частіше у навколопупковій області), діарея, іноді з домішками зелені, слизу, прожилками крові. Після цього, або одночасно, може підвищитися температура тіла. Під час хвороби страждає загальне самопочуття малюка – виникає головний біль, млявість, поганий апетит. Все це прояви інтоксикації, що виникають у результаті впливу на організм мікроорганізмів і токсинів.

Якщо виникло отруєння у дитини, блювота без проносу – явище досить часте. Але і в цій ситуації слід показати малюка фахівцеві, щоб не упустити більш серйозної патології.

Випадки, при яких слід негайно звернутися до лікаря:

  • харчове отруєння у дитини до трьох років;
  • висока температура тіла;
  • неприборкана часта блювота;
  • порушення свідомості – загальмованість, сонливість;
  • дитина не може пити;
  • блювота і пронос не припиняються протягом 2-3 діб;
  • напередодні дитина їла гриби;
  • зміни шкірного покриву: висип, жовтий відтінок;
  • спостерігалася довга затримка сечовипускання, сеча темного кольору;
  • стілець з прожилками крові або знебарвлений.

Отруєння у дитини: що робити

Як тільки у батьків виникла підозра на кишкову інфекцію, не варто зволікати. Адже чим раніше почати боротися з цією проблемою, тим сприятливіші прогнози. Чим лікувати отруєння у дитини в першу чергу?

Найбільш важливий момент – запобігти ризику зневоднення організму. Діти з проносом і блювотою втрачають багато рідини. Крім того, потрібно максимально знизити вплив токсинів та збудників на організм і прискорити їх виведення. Для цього потрібно давати дитині якомога більше пити призначений розчин для пероральної дегідратації, що містить електроліти. Також важливо відпаювати іншими рідинами, підійде компот із сухофруктів, негазована вода, морси. У цей період краще виключити соки і газовані напої. При сильній блювоті дитині слід пити часто, невеликими ковтками – так можна зменшити нудоту і позиви на блювоту.

Часто у дітей може бути тільки нудота. У такому випадку потрібно викликати блювоту самостійно – дати випити 2-3 склянки теплої води, доторкнутися пальцем до кореня язика. Це дозволить видалити з шлунка вміст, який викликав отруєння.

Потім слід очистити нижній відділ кишечника, куди потрапили неякісні харчові продукти, за допомогою очисної клізми. Для цього можна використовувати підсолену воду.

При харчовій кишковій інфекції антибіотики не ефективні. Загибель бактерії відбувається ще до потрапляння в організм, а прояви хвороби залежать від впливу на нього бактеріального токсину. Тому все лікування повинно бути спрямоване на виведення отрути, а також заповнення втраченої з проносом і блювотою рідини і мінералів. При високій температурі слід дати малюку жарознижуючий засіб.

Сорбекс при кишкових інфекціях у дітей

Якщо виникло харчове отруєння у дитини, лікування повинно також включати сорбент. Його рекомендується дати максимально швидко. Препарат зв’яже токсичні речовини і сприятиме їх максимально швидкому виведенню з організму. Його доза обов’язково повинна відповідати віку дитини.

При кишковій інфекції у немовля хорошим варіантом є Sorbex Малюк французького виробництва. Це харчова добавка, яку призначають дітям починаючи з народження. Препарат у своєму складі містить сорбент і комплекс пробіотичних бактерій. Має протиінфекційну, антиалергічну, імуномодулюючу дію.

Може використовуватися в будь-якому віці при діареї, дисбактеріозі, запальних процесах і кишкових інфекціях. Це двокомпонентний продукт для послідовного прийому.

  • У саше №1 міститься діоктаедричний смектит – активна речовина препарату натурального походження, а також кілька допоміжних. Смектит, завдяки високій в’язкості та своїми особливостями структури, здатний вибірково адсорбувати мікроорганізми. Він добре обволікає слизову оболонку шлунка та інших органів шлунково-кишкового тракту.
  • У саше №2 є комбінація бактерій з пробіотичними властивостями. Вони регулюють кишкову мікрофлору, що важливо для того, щоб зберегти сталість внутрішнього середовища організму. Пробіотики прискорять виведення токсинів, відновлять кишкову мікрофлору, зменшать симптоми хвороби, скоротять термін одужання. Використання сорбенту і бактеріальних штамів у поєднанні підсилює біологічну активність кожного.

Починати прийом препарату потрібно з саше №1, а потім – саше №2, по черзі, з мінімальним інтервалом у 1,5 години. Попередньо вміст кожного саше потрібно розчинити в 50 мл кип’яченої води кімнатної температури. Перед використанням добре розмішати до абсолютного розчинення.

Дітям грудного і раннього віку (від народження і до трьох років) на добу дають по одному пакетику кожного саше, рівномірно розподіливши протягом доби. Їх вміст розчиняють в окремих ємностях з водою. Між прийомами їх зберігають у холодильнику, а перед вживанням підігрівають до кімнатної температури. Дітям після 3 років дають по 1-3 рази кожне саше по черзі. Якщо кишкова інфекція проявляється гострою діареєю, то в перші дві доби разову дозу препарату можна збільшити в 2 рази.

Курс прийому – не більш 1 тижня. Препарат протипоказаний при наявності індивідуальної непереносимості одного з його компонентів, а також при підозрі на кишкову непрохідність.

Отруєння дітей: обмеження

Існує ряд обмежень при харчових токсикоінфекціях. До них належать такі правила:

  • дитині не давати знеболюючих засобів – так можна змастити прояви кишкової інфекції і утруднити діагностику хвороби надалі;
  • не годувати дітей до тих пір, поки не встановлено діагноз і не проведено промивання шлунка;
  • не намагатися нейтралізувати одну речовину іншою, так можна тільки нашкодити;
  • не класти охолоджуючих або зігріваючих компресів на область живота.

Особливості дієти при отруєнні

При отруєнні не потрібно насильно годувати дитину. Як тільки у нього з’явиться апетит, можна дати:

  • вівсяну або рисову рідку кашу на воді;
  • галетное печиво;
  • печені яблука.

Коли стан покращиться, до раціону можна додати варені яйця, відварну картоплю без молока і масла, нежирне м’ясо в протертому вигляді, суп з овочів.

Категорично заборонена під час хвороби гостра, смажена, жирна їжа, прянощі, фрукти і овочі в свіжому вигляді.

Профілактика і прогноз

Профілактика харчових токсикоінфекцій полягає в простих діях:

  • адекватній термічній обробці продуктів, правильному їх зберіганні;
  • ретельному і постійному митті рук;
  • вживанні виключно кип’яченої води;
  • не допусканню на харчоблок у дитячі кухні працівників з інфекціями органів дихання, піодермією, кишковими інфекціями;
  • регулярному проведенні обстежень осіб, які працюють у закладах громадського харчування;
  • ознайомленні дітей з інформацією про отруйні гриби, рослини;
  • категоричній забороні їсти невідомі плоди, насіння, ягоди.

Кишкова інфекція у дитини, легка або середньої тяжкості, частіше закінчується одужанням. У деяких випадках можуть виникнути порушення діяльності деяких органів, наприклад, печінкова і ниркова недостатність при отруєнні грибами, дисбактеріоз при харчовій токсикоінфекції. При важкій формі може розвинутися поліорганна недостатність, при якій проводиться інтенсивна терапія.

Статті на тему